ДОДАТОК 2

Структура інтерактивних форм методичної роботи

Важливим моментом в науково-методичній роботі є вибір форми проведення заходу. Форми науково-методичної роботи визначаються з урахуванням діяльнісного підходу в навчанні дорослих, а також побажань педагогів, висловлених під час підсумкового діагностичного анкетування.

У педагогічній літературі організаційні форми науково-методичної роботи класифікуються за способом організації (колективні, групові, індивідуальні), а також за ступенем  активності учасників (пасивні, активні, інтерактивні).       

Пасивні форми роботи зорієнтовані   в основному  на репродуктивну діяльність.   Активні форми стимулюють пошук, творчу дослідницьку діяльність педагогів.         Інтерактивні форми передбачають створення (вирощування) нового освітнього продукту в процесі взаємодії залучених до освітнього процесу суб'єктів.

Найбільш ефективними формами науково-методичної роботи на сучасному етапі є: семінар-практикум, науково-практична конференція, методична декада, методичний фестиваль, майстер-клас, методичний міст, дискусія, методичний ринг, ділова гра, тренінг, відео тренінг, педагогічні читання, професійна виставка, захист проекту, відкритий урок, ділові, рольові та інші ігри, які сприяють формуванню інтелектуальної культури і культури саморозвитку.

У Законі України «Про освіту» сказано, що розвиток освіти повинен базувати­ся на використанні нових прогресивних концепцій, впровадженні в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних до­сягнень, на відмові від авторитарної педагогіки; закріплено право вчителя на вибір методів, засобів і організаційних форм навчання.

Щоб здійснити цей вибір, учи­тель має бути добре поінформова­ним про досягнення педагогічної науки і практики в методиці ви­кладання шкільних предметів. Уже давно ввійшли в практику роботи вчителів уроки з активни­ми формами навчання. А зараз усе популярнішим стає інтерактивне навчання. І вже нікого з учителів не треба переконувати в тому, що основою розвитку творчої особис­тості учня є створення ситуацій активного пошуку, здогадів, роз­думів, дискусій, розв'язання про­тиріч. Урок без таких методів — це вчорашній день. Так  само  й у науково-методичній роботі. Зараз ми намагаємося проводити менше таких педагогічних захо­дів, під час яких один або кілька вчителів  перевіряють зошити, дописують у класному журналі, а інші — сидять і займаються своїми справами. А більше практикуємо нетрадиційні форми науково-методичної роботи, з використанням  інтерак­тивних методик, коли задіяний увесь колектив.

 Спочатку вчителі йшли на це неохоче, були скептично налаштовані, мовляв, дитячі забавки, а тепер, навпаки, навіть самі пропонують форму проведення, а, як відомо, одна голова – добре, а дві – ще краще. Цікаво спостерігати за  роботою в групах. Відразу помітно, хто лідер, хто людина творча, а хто й тут намагається зайняти позицію «моя хата скраю».

З  метою ознайомлення вчителів з інтерактивними ме­тодиками, вироблення в них позитивного ставлення до інтер­активних технологій навчання, зацікавлення в їх використанні, варто проводити методичні оперативки, педради, засідання шкільних методичних об'єднань, семінари-практикуми з педагогі­ки і психології у формі тренінгів, ділових ігор, з використанням ін­терактивних методик.

Такі інтерактивні заняття бу­дуються  відповідно до структури ін­терактивного уроку, яка відома  всім учителям .

Крім того, здійснюємо й інші методичні заходи, які стали вже традиційними, використовуючи інноваційні технології, зорієнто­вані на особистісну рефлексію вчителя. Під час таких заходів від­бувається звільнення від стерео­типів у педагогічному мисленні, виявляється творчий, пошуковий підхід до педагогічної діяльності вчителів.

У їх основі лежать ділові ігри, які значно активізують пізнавальну діяльність вчителів, оскільки вимагають від них певної теоретичної підготовки, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці.  Проведення нестандартних форм методичної роботи сприяє підвищенню фахової майстерності, стимулює до самоосвіти, дає можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи, виявляти загальну ерудицію вчителів