ДОДАТОК 1

          Комунальна науково-методична установа "Запорізький районний методичний кабінет" Запорізької районної ради Запорізької області  (завідувач М.В.Холод) здійснює в системі науково-методичний супровід забезпечення вільного доступу до якісної освіти, розвитку професійної компетентності кожного педагога, формування в нього вмінь не лише сприймати інновації, а й творчо їх реалізовувати в практичній діяльності.

За останні роки значно покращився рівень науково-методичного супроводу навчальних закладів  району.

По-перше, забезпечено наступність в розвитку професіоналізму педагогічних та керівних кадрів шляхом підвищення кваліфікації в системі науково-методичної роботи в міжкурсовий період. Це є практичним втіленням безперервності освіти.

По-друге, в системі науково-методичної роботи, що проводиться фахівцями РМК, послідовно здійснюється апробація різних нововведень, узагальнення досвіду і вироблення практичних рекомендацій щодо їх подальшого впровадження.

По-третє, районний методичний кабінет  став дієвою зв’язуючою ланкою  у системі ЗОІППО – РМК– РМПК  (та іншими освітніми та методичними установами), що сприяє більш повному задоволенню практичних запитів  керівних і педагогічних кадрів, а також дозволяє врахувати особливості розвитку освіти в конкретному навчальному закладі.

По-четверте, робота методиста за конкретним напрямом дозволяє щоденно надавати адресну консультативну та практичну допомогу педагогічним працівникам, що зменшує накопичення труднощів у їх роботі.

Діяльність комунальної науково-методичної установи "Запорізький районний методичний кабінет" Запорізької районної ради Запорізької області спрямована саме на реалізацію надважливої проблеми: підвищення фахового рівня педагога шляхом модернізації методичної роботи для забезпечення якості навчально-виховного процесу.

Для успішної реалізації завдання підвищення фахового рівня педагогів шляхом  модернізації методичної роботи методичною службою району вироблено чітку стратегію роботи з педагогічними кадрами, яка включає ряд взаємопов`язаних компонентів:

1. Діагностико-прогностичний компонент (система методичних заходів, спрямованих на вивчення потреб та запитів).

            2. Організаційний компонент ( планування, вироблення методичних рекомендацій)

            3. Програмно-проектний компонент (методичне забезпечення )

            4. Контрольно-коригувальний компонент (система моніторингів)

            5. Оцінювальний компонент (система рейтингу, кваліметрія).

Діагностика професійного рівня педагогічних працівників перш за все спрямована на задоволення освітніх, професійних потреб того, хто навчається, тому підґрунтям для організації методичних заходів, планування навчання для вчителів району є наступні принципи:

1.  Принцип пріоритету самостійності навчання, коли самостійна діяльність є одним з основних видів навчальної роботи педагогів. Під самостійною діяльністю розуміємо не лише самостійну роботу як вид навчальної діяльності, а й самостійне здійснення організації, планування свого навчання вчителем.

2. Принцип спільної діяльності, який передбачає спільну навчальну діяльність кількох педагогів з питань організації, планування та корекції процесу навчання. Це-робота у шкільних та районних методичних об`єднаннях, комісіях, динамічних групах, творчих проектах.

3. Принцип опори на досвід того, хто навчається, тобто, професійні здобутки, життєві та фахові компетенції окремого педагога, його здібності та нахили є основою у організації методичного супроводу даного вчителя.

4.   Принцип усвідомленості навчання, який передбачає усвідомлення і осмислення і педагогом і методистом цілей навчання та практичного спрямування процесу навчання. Зокрема - діяльність педагога, що атестується, чи навчання ІКТ-компетенцій.

5.  Принцип діагностичності, який передбачає корекцію форм методичної роботи з урахуванням результатів моніторингу діяльності вчителя у відповідності до потреб.

6. Принцип рівневої диференціації відображає рівень володіння фаховими навичками, відповідність майстерності кваліфікаційним характеристикам педагога. Це -робота Творчої лабораторії на базі досвіду вчителів-новаторів, переможців фахових конкурсів, лауреатів педагогічних премій, нагород, звань, та робота Школи молодого вчителя-початківця.

7. Принцип індивідуалізації навчання випливає з рівневої диференціації та передбачає підбір форм та методів навчання вчителів у відповідності до індивідуальних потреб.

8.  Принцип системності полягає у відповідності між цілями, змістом, формами, методами, засобами навчання, їх  узгодженості та систематичності  навчальної діяльності.

9.  Принцип актуалізації результатів, суть якого у практичній реалізації в роботі навичок, здобутих у процесі навчання.

10. Принцип ефективності зводиться до того, щоб надати педагогові певної творчої свободи вибору цілей, змісту, форм, джерел, місця навчання та самооцінки, які давали б у конкретній школі, класі позитивний результат.

11.Принцип розвитку освітніх потреб, основне завдання якого-стимулювати педагога до пошуку, спонукати до постійної потреби в самоудосконаленні, навчанні, підвищенні майстерності.

Організація методичного супроводу педагогічної діяльності, формування конкурентоспроможного педагога - це логічна послідовність взаємозалежних етапів діагностування, планування, корекції, оцінювання, реалізації процесу навчання, створення умов для ефективної роботи та позитивного результату. Важливою умовою успішного становлення вчителя, його конкурентоспроможності є створення комфортного освітнього простору: забезпечення фізичних, психологічних та навчально-методичних умов реалізації процесу навчання.

  Сучасна педагогіка категорично відмовляється від авторитарного управління навчанням і вихованням і переходить до гнучкої системи забезпечення підтримки, педагогічного супроводу, стимулювання  науково-пізнавальної діяльності, створення умов для творчості, педагогічної співпраці, самовдосконалення. Саме ці принципи покладено в основу діяльності районного методичного кабінету.

 Педагогічна творчість - це діяльність, яка породжує якісно нові, оригінальні і неповторні форми співпраці, а завдання методичної служби - спонукати, стимулювати педагогів на творчу роботу.

Як показує досвід, розвитку творчої активності педагогічних кадрів сприяють: цілеспрямоване ґрунтовне засвоєння досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду, високий рівень фахової компетенції вчителів, розширення простору педагогічного спілкування, стимулювання взаємообміну досвідом, поглиблена робота над обраною науково-методичною проблемою, активна участь у експериментально-дослідницькій, інноваційній діяльності та формування в педагогів позитивної «Я-концепції», створення ситуації успіху, пропагування філософії «Повір у себе-і неодмінно досягнеш успіху».

Вироблення сучасних підходів до організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами потребує від методичних служб системної науково-дослідницької роботи з виявлення проблем, їх глибокого аналізу, пошуку шляхів вирішення та вироблення стратегії роботи з подолання недоліків.

Отже, науково-дослідницька робота, аналітика - це творчий та специфічний процес, який потребує від методиста відповідної професійної підготовки, знань, умінь та навичок творчого науково-дослідницького мислення, глибокого розуміння суті змісту освіти. Це-інтелектуально-творча діяльність з науково-методичного забезпечення професійного розвитку вчителів, впровадження інноваційних технологій та нових ідей у педагогічну практику. Ця робота у РМК як правило, ведеться через організацію практичних занять, консультування, рекомендації, посібники, проведення різних методичних заходів в інтерактивних формах.